Леся Українка – людина виняткової мужності й принциповості, духовної краси та мистецького обдарування. Велика поетка України і жінка, що увійшла в свідомість поколінь як символ незламності та боротьби. Вона досягла вершин у багатьох літературних жанрах: поезії, драматургії, прозі, перекладах і фольклористиці, літературній критиці і публіцистиці. Історія її життя могла б стати основою для величної драми, але й могла б прислужитись і найсвітлішій поезії на славу духу людського.

25 лютого 1871 року народилась дівчинка Лариса – друга дитина в сім’ї Ольги та Петра Косачів. Пройде час і весь світ знатиме її як Лесю Українку.

Розвитку таланту майбутньої письменниці сприяло родинне оточення. Батько, Петро Антонович, був освіченою людиною і займав посаду голови з’їзду мирових посередників Новоград-Волинського повіту. Мама, Ольга Петрівна, була енергійною і вольовою жінкою з роду Драгоманових. Її знаємо як відому українську письменницю Олену Пчілку.

Навколишня природа зачарувала маленьку Лесю. На все життя пронесла вона любов до народної пісні та музики. Незабутнім для дівчинки стали відвідини навколишніх сіл Житомирщини, де її оточували прості талановиті люди. Від них так багато було почуто цікавих розповідей, казок, народних обрядів, звичаїв, які протягом життя надихали Лесю до творчості.

На початку 1880 року Леся написала свій перший вірш «Надія».

Леся Українка більше як сто літ тому передбачала, що до неї, як на прощу

«Будуть приходити люди,

Вбогі й багаті, веселі й сумні,

Радощі й тугу нестимуть мені,

Їм промовляти душа моя буде.»

«Лісова пісня»

Це передбачення стало пророчим, адже джерело сили її духу, енергії, любові до України невичерпне, як саме життя.

Твори геніальної Лесі Українки знайомі кожному. Ми з дитинства знаємо напам’ять її вірші, легко упізнаємо цитати з її творів, носимо в серці теплі дитячі поезії та казки.

До 150-річчя від дня народження поетеси завідувач шкільної бібліотеки Чередник Н.О. та вчитель початкових класів Мариноха С.В. підготували та провели зустріч-діалог «Весна мені співала мрії».

Під час спілкування педагоги поділилися спогадами про своє знайомство з казками та поезією Лесі Українки, а ще була цікава розмова про життєвий шлях Лесі, виставка творів Л. Українки та жваве спілкування з безліччю питань. А розчулило всіх виконання С.В. Маринохою вірша Л. Українки «Конвалія», що був вперше надрукований в журналі «Зоря» у 1884 року.