Пам’ятка  учням закладів освіти

щодо  самоорганізації навчання під час карантину

1. Треба розуміти, що це не час для відпочинку. Тому режим дня має залишатись таким, як і в навчальний період.
2.  Важливо мати чітко визначені робочі години для виконання завдань онлайн, щоб час за комп’ютером  «не розмивався».
3. Важливо, аби ця робота відбувалася спринтами — проміжками у 20-25 хвилин із перервами на чай, перекус або активний відпочинок.
4. Виконуйте завдання своєчасно, не відкладайте на «потім».
5. Слідкуйте за новою інформацією.
6. Не завантажуйте систему зайвими повідомленнями.
7. Допомагайте однокласникам знайти потрібну  інформацію із завданнями.

Поради батькам  учнів

щодо  організації навчання дітей вдома під час карантину

1. Бути в контакті зі станом дитини і її почуттями, чесно говорити про те, що з нами відбувається.
2. Бути дуже терплячими і обережними до себе і своїх дітей.
3. День не має перетворюватись на суцільне виконання домашніх завдань. Школа – це не все життя дитини, особливо зараз. Діти і без того відчувають себе незрозуміло за що покараними, і нам важливо, аби школа не асоціювалась із додатковим покаранням.
4.  У дитини, яка вчиться вдома, має бути окрема територія. Навіть якщо в неї немає своєї кімнати, можна символічно позначити невелику частину мотузкою на підлозі, зробити парканчик з іграшок або коробок – що завгодно.
5. Треба слідкувати, щоб дитина будь-якого віку робила перерви – і краще, якщо ми зупинимо її трохи раніше, ніж вона втомиться. Маленькі втомлюються за 10-15 хвилин, підлітки – десь за півгодини.
6. Відчиняйте вікна, провітрюйте, дбайте про свіже повітря під час навчання дитини. Чим менше повітря, тим гірші результати навчання.
7. Допомогти структурувати підхід до навчання. Буквально скласти з дитиною план: ти починаєш робити оце, потім – це. Також – розбивати велике завдання на маленькі частини. Це стосується всіх дітей.
8. Маємо пам’ятати, що в дитини, як у кожної людини, є інерція. Коли маленька дитина грається, а їй треба сідати за уроки – тут допоможе обумовлений час або дзвоник будильника, який кличе до навчання. Або ми говоримо: “За 10 хвилин сідаємо за уроки”. Так ми виявляємо повагу до своєї дитини як до людини. Зрозуміло, що це складно, адже багато батьків сьогодні також живуть у режимі дефіциту сил. Найлегший спосіб зекономити сили – примус. Але це програшний спосіб.

Зараз непростий час і випробування для всіх – тож зичимо сил батькам, дітям і вчителям.