Поради  батькам щодо зменшення ризику кібер-булінгу.

1.Важливим елементом батьківського контролю є розташування комп’ютера в зоні спільного користування (гостина, кухня), де, займаючись паралельно власними справами, дорослі можуть ненав’язливо спостерігати час від часу за реакціями дитини, коли вона перебуває в Інтернеті, а також легше контролювати час роботи з комп’ютером (особливо критичним це є для молодших підлітків, у яких власна довільна поведінка і вольові процеси знаходяться на етапі формування).

2.Батьки мають уважно вислуховувати дитину щодо її вражень і дій у віртуальному середовищі, знайомитись із сайтами і тими кібер-технологіями, які використовуються дітьми.

3.Важливо звертати увагу на тривожні ознаки, які можуть вказувати на можливість виктимізації вашої дитини внаслідок кібер-буллінґу: дитина виглядає засмученою після он-лайн режиму, перегляду повідомлень, віддаляється від спілкування з однолітками, можливе погіршення академічної успішності (хоча останнє може свідчити й про інші негаразди). Важливо відслідковувати онлайн-репутацію власної дитини (для цього час від часу здійснюйте пошук, наприклад, в Гуглі за ім’ям вашого сина чи доньки). Періодичність спілкування, певні ритуали і сімейні традиції обговорення підсумків дня чи тижня дають змогу здійснювати моніторинг проблем, в тому числі й тих, які виникають у віртуальній частині соціального світу Вашої дитини.

Реагування на проблему Важливі кроки, які потрібно зробити у відповідь на випадок виявленого кібер-буллінґу вашої дитини.

1. По-перше, необхідно зберегти свідчення події. Хоча негативні повідомлення можуть не розгорнутись в серйозний кібербуллінґ, корисно зробити копію з цих повідомлень (допомогти дитині зробити це, якщо вона ще не знає як).
2. По-друге, як би Вас особисто не вразило те, що показала Вам дитина, - зберігайте спокій, не лякайте дитину додатково своєю бурною реакцією.

      Ваша задача-мінімум – емоційна підтримка. Не потрібно принижувати                значення виявленого кібер-буллінґу, але і не треба лякати: дайте дитині впевненість, що цю проблему можна подолати. В жодному разі не допускайте покарання дитини (вияв незадоволення, заборона користування)за те, що вона Вам довірилась: дитина не винна в нападах інших на неї, вона вже постраждала, врешті, якщо Ви її не підтримаєте, в наступний раз вона до Вас просто не звернеться, залишившись, можливо, в складнішій ситуації без Вашої допомоги.

3.По-третє, проговоріть з дитиною ситуацію, що трапилась, уважно вислухайте. Використайте цей випадок для формування медіакультури Вашої дитини, повторіть найпростіші правила безпеки користування Інтернетом (не спілкуватись з незнайомцями, не повідомляти їм своє ім’я, адресу, телефон, берегти в секреті паролі тощо), розкажіть, як запобігати кібер-буллінґу надалі. Якщо Ви один раз вже провели таку бесіду, не вважайте, що справа завершена. Медіа-імунітет, як і біологічний імунітет до інфекції, не формується раз і назавжди, а потребує періодичного оновлення. Пам’ятайте, що найкращим жанром бесіди з підлітком є паритетна дискусія, а не менторське нав’язування хоч якнайкращих правил: проблематизуйте міркування, створюйте правила разом, домовляйтесь, укладайте конвенції.

Корисні правила-поради для профілактики і подолання кібер-буллінґу, з якими потрібно познайомити дітей

1. Не поспішай, не виплескуй свій негатив у кібер-простір. Важливо домовитись із дитиною, щоб вона не відповідала на вразливі повідомлення до того, як порадиться з дорослими. Старшим дітям запропонуйте правило: перед тим, як писати і відправляти повідомлення, потрібно заспокоїтись, притишити роздратування, злість, образу, гнів. Емоції – погані порадники,  вони минають, а написане і відправлене в Інтернет продовжує нести і помножувати негатив уже без Вашої волі і контролю.
2. Здійняті одним негативним «постом» (повідомленням) хвилі можуть призвести до зовсім неочікуваних трагічних наслідків, які буває дуже важко виправити, а інколи і не можливо. Тому конфлікти і незгоди з найменшими витратами вирішуються особисто, «в реалі», без залучення кібер-технологій.
3.  Будуй свою репутацію Будуй власну онлайн-репутацію, не провокуйся ілюзією анонімності. Інтернет – це о собливе середовище із своїми правилами поведінки - «нетикетом» (новоутворення від англ.. net –мережа і «етикет»). Хоча кіберпростір і надає додаткові можливості відчути свободу і розкутість завдяки анонімності, дитині потрібно роз’яснити, що існують способи довідатись, хто саме відправив повідомлення, хто стоїть за певним ніком (анонімним псевдонімом). І якщо некоректні дії у віртуальному просторі призводять до реальної шкоди – від анонімності залишається лише ілюзія: все тайне стає явним. У віртуальному просторі, як і в реальному, діє золоте правило: стався і дій стосовно інших так, як хотів би, щоб ставились до тебе. Крім того, Інтернет фіксує історію, яка складається із публічних дій учасників і визначає його онлайн-репутацію – накопичений образ особистості в очах інших учасників: заплямувати її легко, виправити – важко.
4. Поважай факти Зберігати підтвердження факту нападів. Потрібно роз’яснити дитині: якщо її неприємно вразило якесь повідомлення чи картинка на сайті (фото, відео, будь що), правильна реакція – вимкнути екран (щоб зупинити негативний вплив, але не комп’ютер!) і негайно звернутись до батьків за порадою. Старші діти можуть зберегти чи роздрукувати сторінку самостійно, щоб порадитись з батьками в зручний час.

5. Ігноруй з розумом Часто можна почути думки накшталт «найефективніша боротьба з троллінгом – ігнор», «не годуйте тролів, вони харчуються вашими емоціями».  Це доречна позиція, проте її не можна і переоцінювати. Найкраще зберігати продуманий баланс, розуміючи діапазон ефективності і доречні межі кожного із способів реагування на проблему. Що ігнорувати? Доречно ігнорувати поодинокий негатив. Одноразові образливі повідомлення найкраще ігнорувати, часто в результаті цього кібербуллінґ на початковій стадії і зупиняється. Якщо ж реагувати на негативні коментарі, комунікація продовжується. Коли ігнорувати не варто? Не дивлячись на те, що відправник Вам не відомий, якщо листи систематично містять загрози життю і здоров’ю, або порнографічні сюжети, то варто поставити до відома телефонного або Інтернет-провайдера, інспектора місцевого відділку міліції із роботи з неповнолітніми (для цього й важливо копіювати повідомлення із загрозами). Якщо образлива інформація розміщена на сайті, варто зробити запит адміністратору щодо видалення цієї інформації. У цьому можуть допомогти дорослі.

 6. Можливе тимчасове блокування Програми, що забезпечують миттєвий обмін повідомленнями, мають можливість тимчасового відключення, можна заблокувати отримання повідомлень з певних адрес, навіть змінити телефонний номер. Пауза в спілкуванні руйнує взаємопідсилювані автоматизми кібер-буллінґу, особливо якщо він мотивований втечею буллерів від нудьги і не супроводжується буллінґом у реальному житті.

Правила безпеки в Інтернеті

1.Якщо ти став очевидцем кібербулінгу, правильно буде:
-виступити проти агресора, дати йому зрозуміти, що його дії оцінюють негативно;
-підтримати жертву, у віртуальному просторі надати їй емоційну підтримку;
-повідомити дорослих про факт некоректної поведінки в кіберпросторі.
2. Якщо тебе дуже засмутило, схвилювало якесь повідомлення, відео, що надійшло на твою адресу – не поспішай викидати свій негатив у кіберпростір. Перш ніж давати відповідь, слід заспокоїтися, угамувати злість і образу.
3. Зберігай підтвердження фактів нападів, роздрукуй сторінку самостійно, звернись до батьків за допомогою.
4. Ігноруй одиничні образливі повідомлення. Зазвичай кібербулінг внаслідок твоєї правильної поведінки зупиниться на початковій стадії.
5. Блокуй агресорів. У програмах обміну миттєвими повідомленнями є можливість блокувати повідомлення агресора.
6. Створюй власну онлайн-репутацію, не купуйся на ілюзію анонімності. Якщо некоректні дії у віртуальному просторі призводять до реальної шкоди, все таємне стає явним. Інтернет фіксує історію, яка складається з публічних дій учасників і визначає репутацію кожного – накопичений образ особистості в очах інших учасників, тому турбуйся про свою репутацію.
7. Якщо листи невідомого вам відправника систематично містять погрози, образи чи порнографічні сюжети – скопіюй ці повідомлення і звернись до правоохоронців. Питаннями кібербезпеки займаються спеціально створені відділи поліції. Тому Ітернет-хулігана можна знайти і покарати.
8. Запам'ятай чи зателефонуй телефон національної “гарячої лінії” з питань запобігання насильству та захисту прав дітей – 0800500335 або електронну пошту: info@lastrada.org.ua; onlandia@live.com.