«Як нема без зірок небозводу,

Як блакиті без сонця нема,

Так і мови нема без народу,

І народу без мови нема.»

В. Забродоцький

Серед найдорожчих і найсвятіших традицій, які роками напрацьовувались у Слов’янській загальноосвітній школі – інтернаті І-ІІІ ступенів №1, чи не найціннішою стала традиція вшановування рідної української мови.

На такі свята ми запрошуємо найдорожчих гостей: батьків, вчителів та вихователів, учнів. Як і годиться, всі учасники дійства, одягнені в національні костюми, з короваєм на вишитому рушнику зустрічають всіх бажаючих глядачів.

Завжди на святі звучать зворушливі вірші про мову, її багатство, невичерпність. Учні з душевним трепетом у голосі звертаються до присутніх із закликом любити, вивчати, поважати свою рідну мову. Згадуються і найдавніші перлини народної творчості – прислів’я та приказки. Не обходиться на святі без жартів та гумору і, звичайно, без неповторної народної пісні.

Щоразу педагоги дивляться на своїх вихованців і душа радіє: ніщо безслідно не зникає, не проходить марно. І не одна краплина любові і добра залишиться в серцях наших учнів. Істинно: рідна мова в рідній школі!

Отож, не зайвим буде ще раз усім нам згадати прекрасні свята, які проходять у нашій школі. Цей невеличкий фотозвіт для вас!