ВІЛ-ІНФЕКЦІЯ ТА СНІД. ОСНОВНІ ВІДОМОСТІ ЩО ТАКЕ ВІЛ? ВІЛ – це вірус імунодефіциту людини, що спричиняє хронічне та тривале інфекційне захворювання – ВІЛ-інфекцію. ВІЛ вражає і поступово пригнічує функції імунної системи людини, роблячи її беззахисною перед різними інфекціями. Вакцини від ВІЛ поки що не існує. Цей вірус дуже нестійкий у зовнішньому середовищі. Поза організмом людини він швидко втрачає життєздатність і гине.

ЯК ВІДБУВАЄТЬСЯ ЗАРАЖЕННЯ ВІЛ?

 Інфікування відбувається у разі потрапляння в організм здорової людини біологічних рідин від людини з ВІЛ. Сьогодні запроваджено ефективну систему антиретровірусної терапії, завдяки якій максимально пригнічується розмноження вірусу в організмі ВІЛ-інфікованої людини, зменшується його кількість, а отже, і ризик його передавання. ВІЛ виявляється також у сечі, слині, мокротинні, сльозах і поті інфікованої людини, але в такій малій кількості, що зараження у разі контакту з цими біологічними рідинами не може відбутися за жодних обставин. Імовірність інфікування найвища, коли кров, що містить вірус, потрапляє безпосередньо в кровообіг неінфікованої людини. Це може відбутися під час: переливання крові або пересадки органів від людини, яка живе з ВІЛ, використання голок і шприців, розчинів для ін’єкцій, забруднених кров’ю, що містить вірус, застосування нестерильних ріжучих або колючих предметів (наприклад, інструментів для пірсингу, татуювання, манікюру, стоматологічного інструментарію), на яких залишилася кров людини, інфікованої ВІЛ.

Дізнатися про свій ВІЛ-статус можна, тільки пройшовши тестування на ВІЛ. Знання свого ВІЛ-статусу дасть людині змогу вчасно почати лікування і вжити необхідних заходів для запобігання передаванню вірусу іншим людям.

Що таке СНІД? СНІД – синдром набутого імунодефіциту: СНІД – четверта клінічна стадія ВІЛ-інфекції. ВІЛ поступово руйнує імунну систему хворого. Унаслідок цього у людини, яка живе з ВІЛ, через певний час (у кожного тривалість цього терміну буде відрізнятися) розвивається синдром набутого імунного дефіциту, або СНІД, тобто такий стан організму, коли він вже не може адекватно і повною мірою чинити опір інфекціям. Людина в цей період починає хворіти на різні інфекційні захворювання, які часто мають поєднаний характер, важкий перебіг, погано піддаються лікуванню і, зрештою, призводять до смертельного результату.

СНІД по-різному проявляється у різних людей. В одних – спостерігаються виражені симптоми інфекцій верхніх дихальних шляхів, хвороб шлунково-кишкового тракту, в інших – з’являються онкологічні захворювання та шкірні інфекції.

Як правило, ВІЛ-інфекція прогресує досить повільно. Симптоми захворювання з’являються через тривалий час після інфікування. У різних людей цей період може значно варіювати. За відсутності лікування у ВІЛ-інфікованої людини ознаки СНІДу можуть з’явитися через 5–10 років. На швидкість розвитку СНІДу впливають чимало чинників: загальний стан здоров’я, харчування, фізичний та емоційний стан, вживання наркотиків, алкоголю, тютюнопаління тощо. Своєчасний початок АРВ-терапії дає змогу значною мірою відновити імунітет й істотно уповільнити розвиток ВІЛ-інфекції, тим самим продовжити повноцінне життя людини на довгі роки.

ВІЛ не передається  під час повсякденних контактів із людьми, а також через повітря або воду та їжу. Концентрація вірусу в слині, поті, сльозах, сечі (якщо вони не мають видимих домішок крові) настільки мала, що інфікування людини неможливе під час розмови, чхання, кашлю, поцілунків (за відсутності ушкоджень слизової оболонки ротової порожнини), догляду за хворим тощо. Через це не відбувається передання вірусу і в разі користування спільним посудом, столовими приборами, іншим побутовими предметами. Неушкоджена шкіра є природним нездоланним бар’єром для вірусу. Тому шкірні контакти, що мають місце під час рукостискання, обіймів, масажу, спільних занять спортом, інших рухливих ігор, сну, не несуть ризику передавання ВІЛ. Ризик інфікування через подряпини, порізи, незначні рани, навіть у випадку потрапляння в них інфікованої крові, за умови дотримання універсальних запобіжних заходів практично відсутній. Передання ВІЛ також неможливе в разі, якщо на одяг або білизну потрапили крапельки інфікованої крові, сперми або вагінальних виділень, тому що вірус швидко гине після висихання. У випадку потрапляння рідини, що містить ВІЛ, у воду вірус гине. Він також нейтралізується на відкритому повітрі. Неушкоджена шкіра не дає змоги вірусу проникнути в організм, навіть якщо крапельки інфікованої крові, сперми або вагінальних виділень виявилися, наприклад, на сидінні унітазу або поверхні ванни. ВІЛ не передається через укуси тварин і комах: вірус може жити і розмножуватися тільки в організмі людини, тому тварини і кровососні комахи, наприклад, комарі, передавати його не можуть. Синдром – у людини найчастіше присутній не один, а комплекс симптомів (ознак, проявів) різних захворювань, набутий – стан виникає внаслідок зараження, а не успадковується, імунодефіцит – організм проявляє ознаки дефіциту імунних клітин і втрачає здатність чинити опір будь-яким інфекціям.